укррусen

Сайт журнала «Електротехнічні та комп'ютерні системи»
Одеський національний політехнічний університет

Розділи сайту
Про систему включення журналів у БД Scopus

 

Основні вимоги і порядок представлення

Кирилова Ольга Володимирівна, член Експертної ради з відбору видавництв в БД SCOPUS (Content Selection and Advisory Board— CSAB)

База даних SCOPUS видавництва Elsevier по об'єму представлених документів (більше 41 млн. записів, поповнення— близько 2 млн. записів одного року публікації) і кількості відображених в ній періодичних видань (більше 17 тис. поточних видань) нині є найбільшою реферативною і аналітичною базою даних у світі. Щорічно Elsevier бере до розгляду для включення у БД близько 2 тис. наукових журналів усіх країн, незалежно від мови повних текстів видань, з них у БД потрапляє близько 50%. Так, в 2008 р. було пропоновано 1856 журналів, з них 861 журнал отримав позитивну оцінку і включений у БД у 2009 р., тобто 46% із списку запропонованих. Більше 70-ти країн запропонували свої журнали, приблизно 90% країн хоча б одним журналом ввійшли в БД. Журнали США і Великобританії в списку прийнятих складають приблизно 30% і 15%, відповідно, що співпадає з процентним складом журналів цих країн у світовому журнальному потоці.

У списку російських журналів, що обробляються у БД нині (поточні, або "активні" журнали), 235 назв (див. ч.1списку)*. З них 9 журналів (Біоорганічна хімія, Біофізика, Генетика, Мікробіологія, Молекулярна біологія та ін. - у списку помічені синім кольором) мають подвійне відображення - в БД включені і російськомовна, і англомовна версії журналів. Журнали, Доповіді РАН і Високомолекулярні з'єднання є в англомовній версії, включеній у БД, 7 і 4 серії, відповідно. Враховуючи усе це, якщо говорити про число оригінальних назв, то в списку нині міститься 217 журналів (якщо щось випущене, просимо повідомити). 14 журналів видаються тільки англійською мовою (один журнал Plasma Devices and Operations у список не включений, оскільки права на нього повністю належать зарубіжному видавництву, хоча головний редактор- російський учений); 155 журналів мають англомовну версію (71,5%, виділені червоним кольором), 66— російськомовну. Записи медичних російськомовних журналів беруться з БД Medline (36 назв). За даними SCOPUS, 104 журнали видаються МАІК Наука/Інтерперіодика (Pleiades Publishing, Inc.). Проте, журналів цього видавництва насправді більше, оскільки частина редакцій журналів, що видавалися в інших зарубіжних видавництвах (Allerton Press, Consultants Bureau), не так давно влилися в МАІК— Pleiades. 52 журнали видаються видавництвами США, Великобританії, Нідерландів, Німеччини. Це, крім зазначених, — Elsevier, Kluwer, Springer, Plenum, Pergamon, Turpion, VSP, а також зарбіжні інститути і суспільства — Institute of Materials (Великобритания), Instrument Society of America, London Mathematical Society, Optical Society of America, Welding Institute. З російських видавництв найбільш повно представлені "Наука" (російськомовні версії журналів) і Медицина..

Поточний список журналів доповнений даними про журнали, які включені також у Web of Science (117 журналів).

Друга частина списку включає журнали, відображення яких у БД перерване нині (115 назв). Сюди відносяться як російськомовні версії журналів, які відображаються зараз англомовним варіантом, так і журнали, які виключені після експертизи на відповідні вимоги,  що пред'являються до видань, що включаються у БД SCOPUS. Поясню цю ситуацію. Первинне формування БД SCOPUS відбувалося шляхом злиття дрібніших тематичних БД, що готуються видавництвом Elsevier (Compendex, GeoBase та ін.), а також доповненням записів з БД Medline. Ці БД по-своєму функціональному призначенню були реферативними і не ставили перед собою задач бібліометричного аналізу, включаємих у них джерел. Створення у БД SCOPUS апарату аналізу посилань (Citation tracker) і завдання розширення складу БД спричинили необхідність розробки власних критеріїв відбору джерел в систему, і, передусім, перегляд спочатку сформованого масиву. Після експертизи масиву були виключені більшість російськомовних версій, що мають англомовний аналог, а також журнали, що не відповідають прийнятим основним критеріям відбору (передусім, журнали, що не мають англомовних анотацій до статей і пристатейных списків літератури (references). У список таких журналів потрапили, в основному, російськомовні спеціальні (галузеві) журнали з технічних наук (категорія видань, визначена у системі як Trade publication, основна категорія, що включається - наукові журнали -  academic/scholarly. Проте хоча нижче в перерахунку говориться про те, що журнали такого характеру у системі не розглядаються, точно також як і журнали, які виключені з БД у період запуску системи (2004-2005 рр.) є випадки, коли журнали, змінивши і поліпшивши певні свої характеристики, вертаються у систему.

У третю частину списку виділені журнали, з яких у систему взяті архівні випуски. У цьому списку можуть бути журнали, які потрапили з інших БД (див. вище) і не відображаються нині (включені одного разу записи не виключаються з системи), а також випуски журналів, які додані спеціально для повноти представлення відображених нині журналів. Як правило, це архівні роки англомовних версій журналів, які розміжені на зарубіжних платформах (SpringerLink, ScienceDirect, AIPидр.), які, в основному, включені у БД.

У 2008 р. Росія запропонувала всього 12 журналів, з них 7 журналів (58%) були прийняті. Це краще, ніж загальний показник результатів відбору. Проте кількість запропонованих журналів могла б і повинна бути значно більшою. В той же час, перед тим як заявляти жунали, необхідно мати уявлення про ті критерії, які пред'являються CSAB і командою SCOPUS до журналів у процесі їх оцінки і відбору. Недостатньо тільки зробити заявку і заповнити форму пропозиції журналу Title Suggestion Form (http://suggestor.step.scopus.com/suggestTitle.cfm) . Бажано заздалегідь оцінити свої шанси, визначити можливості для свого або своїх журналів, провівши їх аналіз за тими критеріями, по яких експерти оцінюють запропоновані журнали. Чим об'єктивніше буде зроблена власна оцінка своїм журналам, чим більше підготовлений буде журнал з точки зори пред'явлених вимог, тим менше буде розчарувань і більше вірогідності включення у список журналів цієї БД.

Підготовку журналу до експертизи проводять співробітники SCOPUS (SCOPUS team), використовуючи як анкетні дані про журнали, які після запропонування журналу і його реєстрації у системі, запрошується у редакції чи у особи, яка подає заявку, так і зовнішні джерела. До зовнішніх джерел, насамперед, відноситься БД Ulrich’s Periodicals Directory (http://www.ulrichsweb.com/), яка включає детальні дані про журнали (якщо вони там є), а також власні сайти журналів англійською мовою. Тут можно сказати, що редакція також може попрацювати над включенням журналу (ів) у БД Ulrich’s. Цей ресурс - дуже важливий, можно сказати, єдине найбільш повне джерело інформації про журнали, які використовуються у всьому світі. Включення в цю БД дає можливість редакції чи видавництву отримати додатковий вихід у світове інформаційне і бібліотечне суспільство, надати якнайповнішу інформацію про свої видання, отримати ширшу можливість розширити свою підписку і т.д.

 

Відкрийте сторінку і вивчіть, як перевірити, чи є в Ульріхе, чи як включитися у цю БД і як додати інформацію, якщо ви там вже є. Хоча російських періодичних і тривалих в цій системі більше 3 тис., проте, інформація часто буває неповною, а значна частина журналів відсутня у ній зовсім. Хоча ВІНІТІ РАН щорічно подає у цю систему свідчення відображені в РЖ російських і зарубіжних журналів, як показав досвід, при відсутності журналу у системі цієї інформації буває недостатньо, щоб його у неї додати. Потрібний зв'язок з видавництвом чи редакцією, яка, як правило, встановлюється співробітниками Ульріха самостійно. І якщо інформація про видавництво важко доступна через Інтернет і немає видавничих даних, то видання в Ульріх не потрапляє. Це - відступ від основної теми даного тексту, проте, важливе, в тому числі, і для того, щоб можно було і команді SCOPUS отримати найбільш повну первинну інформацію про журнал.

Підготовлені командою SCOPUS до експертизи журнали пропонуються експертам CSAB регулярно, у міру накопичення заявок і підготовки інформації з журналів, в інтерактивному режимі з сайту БД SCOPUS в уніфікованій для усіх видань формі. Оцінний лист для кожного журналу включає 4 блоки даних про журнал і 2-3статті у форматі pdf. Приклад оцінного листа журналу, представленого на експертизу (журнал Biopolymers and Cell, Україна, включений у БД у 2009 р.)

Нижче наводяться показники, які практично автоматично відносять журнали до розряду аутсайдерів. Хоча на експертизу подаються усі журнали, які заявили, проте, як правило, ці журнали отримують негативну оцінку:

  • журнали без ISSN;
  • видання, які виходять нерегулярно;
  • журнали без пристатейних списків літератури;
  • журнали без резюме англійською мовою до кожної статті;
  • журнали, які не мають апарата рецензування;
  • журнали, які не мають своїх сайтів в Інтернет;
  • галузеві видання (професійні, виробничі), що не відповідають вимогам відбору за типом документів;
  • журнали, які були включені у 2004 р., в момент запуску БД, але які були виключені з неї в подальшому (про це вже було сказано вище).

Є випадки, коли журнал включається у БД без якого-небудь з цих показників. Це можуть бути журнали, оцінені як ті, що мають тематику, погано представлену у БД, або щось близьке до цього. Як правило, це журнали з гуманітарних або соціальних наук (до цих журналів доки пред'являються м'якші вимоги, оскільки нині БД розширює склад журналів цих тематичних сфер). Таких журналів дуже небагато.

Як правило, виключаються з розгляду журнали, які тільки почали видаватися. Наприклад, журнал пропонується у БД в рік свого створення, коли ще тільки формується портфель, вийшли один або декілька номерів. Чи журнал молодий і має тематику, вже добре представлену у БД. Проте, все-таки для виключення журналу експертам необхідно вибрати декілька критеріїв, по яких вони вважають, що журнал не потрібно брати.