Професор, доктор технічних наук.

 Народився 14 серпня 1939 року. Після закінчення у 1956 році школи вступив учитися на кафедру "Електрифікація промислових підприємств" Харківського політехнічного інституту (ХПІ), яку закінчив з відзнакою у 1961 році.

     З 1961 по 1967 рік працював в проектно-експериментальному відділі УГПІ «Тяжпромэлектропроект» на посадах інженера, старшого інженера, керівника групи. Займався модернізацією електроприводів постійного струму прокатних станів.

З 1967 по 1970 рік вчився в аспірантурі Українського заочного політехнічного інституту (УЗПІ) м. Харкова.

З 1970 року кандидат технічних наук, асистент, старший викладац, доцент кафедри "Електроприводу і автоматизації промислових установок" УЗПІ.

З 1977 року доцент кафедри "Автоматизованні електромеханічні системи" ХПІ.

У 1989 році захистив у Московському енергетичному інституті (МЕІ) докторську дисертацію і у 1990 році отримав вчене звання професор. Є відмінником вищої школи, винахідником СРСР, нагороджений медалями ВДНХ СРСР за виконані розробки промислових електроприводів.

Незмінною з 1956 року областю інженерних і наукових інтересів є електропривод. За період виробничої і наукової діяльності опублікував 7 монографій і більше 250 наукових статей, має 7 авторських свідоцтв. Підготував 14 кандидатів технічних наук.

            Захистив докторську дисертацію у 1989 р. у Московському енергетичному інституті.

            Розробив положення теорії оптимального по швидкій дії управління електроприводами постійного струму у частині комплексної оптимізації законів управління і параметрів електроприводу. Розвинув положення теорії регулювання електроприводів з наглядачами стану.

           Розробив метод синтезу електромеханічних систем з наглядачами стану.

           Акімов Леонід Владимирович проводить велику роботу в області навчально-методичної, навчально-технічної діяльності і міжнародного співробітництва.